ПЕРЕДМОВА
ЧАСТИНА І. РОЗДІЛ І. ФРЕЙМИ КРАСОТИ ФРЕЙМ І.
ФРЕЙМ ІІ.
ФРЕЙМ ІІІ.
ФРЕЙМ ІV.
ФРЕЙМ V.
ФРЕЙМ VI.
РОЗДІЛ ІІ. ФРЕЙМИ ПУСТОТИ ФРЕЙМ VII.
ФРЕЙМ VIII.
РОЗДІЛ ІІІ. ФРЕЙМИ ВИСОТИ ФРЕЙМ IX.
ФРЕЙМ X.
ФРЕЙМ ХІ.
ФРЕЙМ ХІІ.
ФРЕЙМ ХІІІ.
ФРЕЙМ ХІV.
ФРЕЙМ ХV.
ЧАСТИНА ІІ. РОЗДІЛ IV. ФРЕЙМИ ПІДСВІДОМОСТІ-ІГРИ РОЗУМУ ФРЕЙМ XVІ.
ФРЕЙМ XVІІ.
ФРЕЙМ XVІІІ.
ФРЕЙМ ХІX.
ФРЕЙМ ХX.
РОЗДІЛ V. ФРЕЙМИ СВОБОДИ- ІГРИ ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ ФРЕЙМ ХХІ.
ФРЕЙМ ХХІІ.
ФРЕЙМ ХХІІІ.
ФРЕЙМ ХХІV.
ФРЕЙМ ХХV.
ФРЕЙМ ХХVІ.
ФРЕЙМ ХХVІІ.
ФРЕЙМ ХХVІІІ.
ФРЕЙМ ХХІХ.
ФРЕЙМ ХХХ.
ПІСЛЯСЛОВО
СЛОВА ПОДЯКИ
РОЗДІЛ V. ФРЕЙМИ СВОБОДИ- ІГРИ ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ ФРЕЙМ ХХІ.

Я не знала про Неї нічого, не знала, що любить, що цінує ця Незнайомка, про що думає, як дивиться на небо, що турбує Її серце, і від чого не може закрити свої очі вночі. Але я на пам'ять знала риси Її обличчя, Її посмішку, погляд, який пронизував мене наскрізь. Чим частіше ми бачимося, тим більше мені цього хочеться. Її поцілунки розривають мене на шматки, Вона зводить мене з розуму. Одне ніяк не збагну: «Чому так тягнусь до Неї? Чим Вона зачепила мене до самого серця?»

Ми живемо в паралельному світі, рухаємося різними шляхами та в різному напрямку. Зовсім не хотілося б, щоби Вона була для мене весело проведеним часом, гарнесенькою іграшкою… Вана для мене й досі – Табу, мрія, яка ніяким чином не впирається в мою реальність, зірка в небі – гарна та недосяжна. Вона залишиться для мене першою, хто примусив моє серце стукотіти швидше і подарувала Рай на землі. Тільки в ньому хотчеться розчинитися назавжди. Від Неї залишився не витертий відбиток-слід на губах і чітка згадка у пам’яті. Ніколи не забуду ранок без Неї, ніколи не забуду про Неї, не забуду і те чого не було… Напевно саме це називають коханням? Коханням, що приходить без попередження не питаючи тебе, хто ти: Він чи Вона?! Що приходить і свалює так само без довбаного попередження. Вона запалила в мені полум’я вогню, попіл якого досі важко здмухнути зі свого серця.

Я була чистим полотном, на якому Вона намалювала свій супер шедевр…

Свобода... яке гарне та аля величне слово! Бути вільним в думках, у своїх вчинках, в якомусь двіжняку, написаному тобою ж, в багато чому іншому, чи не це є шматком щастя!? Людина ідеальна для цього світу від народження, їй дано тіло, розум, зір, почуття смаку, але також і відчуття болі, любові, щастя, співчуття, це все позитивні якості. Негативні, такі як злоба, ненависть і інші, людина починає використовувати вже при житті. Знаючи хоч трохи свій власний світ навкруги, розуміє хто є друг, а хто ворог! В житті так! Свобода... це щось те приємне і не реальне, подібне до кохання, а ще ближче до оргазму, але чи довгим він буде чи мимольотним секундним кайфом контролюєш лише ти, це те яке як з'явилось, так і може аля зникнути. Свободу не можна спіймати і затримати при собі, але нею можна користуватися безмежно, на це вона і свобода! Любіть та цінуйте її, адже це одна з тих, хто ЛЮБИТЬ ВАС ЩИРО!

...Вона запалила в мені полум’я вогню, попіл якого досі важко здмухнути зі свого серця. Я була чистим полотном, на якому Вона намалювала свій супер шедевр…

© Юта Радуга,
книга «"Мої двічі п'ятнадцять фреймів"».
ФРЕЙМ ХХІІ.
Коментарі