Я закохалася в твої величезні широко розкриті карі очі відразу і без поворотно. Вони дивилися на світ з щирою беззахисністю, ти здавалася такою вразливою. В твоїх очах світилася душа.

Я закохалася в твої слова і в малюнки на обличчі, їх ніхто не бачить окрім мене я знаю, ти їх малювала тоді для мене. Ми відразу сподобалися одна одній, ми стали спілкуватися. Я іноді писала монологи у своїй голові про тебе, та не скидала тобі в «лічку», я була не сама... Так буває інколи, і я про це вже знаю, як ніхто! Твоя прекрасна і бунтівна натура здавалося настільки привабливою і беззахисною. Тільки набагато пізніше я зрозуміла, як сильно я помилялася. Ти була такою загадковою, і такою прекрасною. Така хитра та емоційна. Словом ти була такою, якою мені хотілося, щоб була моя половинка. У той час мій віртуальний роман тільки набирав обертів, силу, і шокована розгортанням в ньому пристрастей, я гостро потребувала реальної моральної допомоги від тебе.

Ти була на сайті і написала мені тут, але особливості віртуальної любові не займала, і словечка не було, але я відчувала, що в середині інше... Саме ти, просвітила мене щодо деяких речей, які мене тоді хвилювали. Надалі, ми часто розмовляли з тобою про свої амурні справи і ділилися переживаннями просто як друзі ... У тебе був тривалий дуже пристрасний роман, який приносив тобі не тільки радість, а й страждання, на відміну від моїх тогодішних стосунків. Ти довіряла мені таємниці і тонкощі ваших бувших бурних взаємин. Я в свою чергу розповідала тобі свої таємниці відносин з чоловіком, і ділилася своїми засмученнями, а потім зрозуміла, що закохуюсь в тебе.

Чоловіки у тебе були і відносини з ними були, як виявилося пізніше, складні чи інтенсивні мені було піхуй. Деякі речі з твоїх розповідей відверто шокували мене, але це теж як би не моя справа. Але я звикла сприймати твої захоплення і твоє особисте життя, як щось природне і мене це не стосувалося тоді, бо ми не несли ніякої відповідальності тоді ще одна за одну, чи власне за наші стосунки. Простіше кажучи, я чула тільки те, що хотіла чути. Від решти інформації я закривалася і робила вигляд, що вона не існує.

Ти була Королевою у всьому і вся. Всі повинні були бути пилом під твоїми ногами. Їх треба було змусити падати тобі під ніжки, і ти відверто насолоджувалася цим процесом. У твоєму особистому оточенні то і раз мелькали «раби» блять типу всілякі там, і тому подібні особистості. Ти не приховувала, що тобі подобається принижувати людей, мені жах як хотілося по доброму скинути з тебе ту довбану корону, не через те, що шкода «рабів», а лише для того щоб зтягти із твого носа рожеві окуляри, щоби ти вкурила красоту справжнього світу нарешті.

При цьому, ти вважала абсолютно нормальним мати відносини одночасно з декількома людьми, але при цьому про це ніхто не знав, окрім твоєї заїбісь пАдруги, яка ще та відьма! І тебе це нітрохи не бентежило. Але ось у мене - ти повинна була бути тільки одна. Ніякого суперництва ти не терпіла і ладна була видерти очі тим, хто на мене дзиркне хоч один єдиний разочок. Така постановка питання здавалося мені дивною, але я знову визнавала за тобою право ставитися до цього, як ти вважаєш за потрібне.

Ти періодично разом зі своєю пАдругою намагалася втягнути мене в розмовні чужі відносини, інтрижки і якусь хуйню, в ваші діалоги… Та відверто кажучи я рідко розуміла про що і про кого там плелося вами, але я, чесно спробувавши один раз влитися в так сказать тематичну групу, відразу зрозуміла, що це не моє і відсторонилася вирішивши, що то твоє кубло, а для мене суто знайомі, любиш їх, дружиш, спілкуєшся, ну що ж, твоє право. Але це ніяк не вплинуло на наші відносини, і ми продовжували спілкуватися, кохатися, довіряти один одному, і кінець кінцями навіть жити разом.

Щодо твоєї найкращої пАдруги, ви були з нею як сестри. Ти називала її однією з кращих, і хоча вона була старша за тебе, постійно намагалася вчити тебе житти, а ти в свою чергу її, ви пизділи годинами про чужі відносини, секс, гроші, тачки, батьків і будь що... Я не заперечувала і не сперечалася, хоча і залишалася часто при своїй думці, частіше мовчки, бо ти ладна була вицарапати всі очі будь кому хто скаже, щось в сторону пАдруги. Таким чином, я теж як би негласно визнавала твою перевагу у всіх питаннях.

Особливою темою в ваших розмовах часто була любов. Розчарування в житті чужих людей та у власному, і особливо в твоєму останньому романі, який тривав кілька років, що призвело до того, що ти боячись відносилась щодо тієї самої любові.

- Ніякої любові немає. Нам потрібен просто секс, таблетки - пілюлі ми одна одній, зараз так добре нам обом. Говорила часто ти своїй «пАдружці».

Іноді я сперечалася, почувши подібне. Іноді зовсім ні. Але переконати мене в цьому питанні, було просто неможливо, я знала, що ти все одно закохаєшся в мене, і можливо зміниш свою думку, щодо всього того, що з нами буде ще по переду. Я знала, що любов завжди жила в моєму серці. Незалежно від життєвих обставин. Я і тебе любила. За своїм, але дуже ніжно тремтячим сердечком ховалася любов до тебе.

Адже я люблю усіх. Я люблю цей світ. Я люблю все, що є у цьому світі.

- Котя, - говорила я.

- Ти можеш бути проти навіть електрики. Але лампочки не перестануть від цього горіти. Так і любов, тому, що ти проти неї, не перестати від цього існувати.

- Ілюзії, заюша, - говорила ти, або просто мовчала.

- Ну і нехай, - відповідала я.

- Все одно я тебе ЛЮБЛЮ !!!

Ми як і раніше спілкувалися щодня по телефону коли обоє на роботі. Довіряли одна одній таємниці і витирали один одному сльози вечорами вдома, якщо на те була явна причина. Кидали один одному листівки і красиві побажання. Базікали ночами і сміялися. Я була в курсі не тільки твоїх бувших романів, але і твоїх сімейних справ, це мене не аби як втішало. Я знала про твого тата, маму, сім’ю загалом і повністтю. Ти розповідала про своє сімейне, шкільне, студентське, після студентське та аля самостійне і особисте життя. Я дуже цінувала твою довіру і я завжди намагалася підтримати тебе у всьому.

Я плела для тебе всілякі воєнні історії з мого життя, над якими ти і сміялась і глузувала, потім просила познайомити тебе з моїм таким чудним і новим для тебе життям. Для мене це не було проблемою. Ми сміялися над всякими ситуаціями. Все це було забавно, я знала твоїх друзів, а ти згодом і моїх. Я інколи мимоволі взнавала їх інтимні таємниці, знаєш я б ніколи нікому не розповіла своїх, а ті вжееее, тріпали тими язиками, дай спокій називається! Наче б то мені не по…, хто кого там пече в якій позі, чи по кущах тягає

Ти теж підтримувала мене і ми ржали разом з ситуацій дибільного характеру.

Якщо я розповідала тобі що-небудь зі свого особистого життя і скаржилася на кого-небудь з бивших, ти завжди та відразу пропонувала втрутитися і показати йому чи їй де раки зимують, мовляв зараз ми його чи її зробимо. Та я в свою чергу завжди просила тебе не пхати носа в минуле, яким би воно не було. Я сама все звикла вирішувати, при чому більш спокійним способом, і ти не повіриш, але мені це вдавалось. Ой як сильно ти мене любиш! Що аж ладна просто порвати всіх і все на своєму шляху заради мене. Радує.

Прийшов час і таки лопнула струна твоїх ілюзій. Моя кохана зрозуміла, що я занадто сильно стала проникати в її реальне життя. Занадто багато стала про тебе знати, це здалося тобі дивним, бо ти зрозуміла, що закохалася. Я ж блять казала, що так воно і повинно статися!

Останнім часом наші відносини якось розгорілися ще жаркіше, я бачила, що ти стала обманювати друзів, аби побути на одинці зі мною, ти почала раніше приходити з роботи, відпрошуватися, частіше приїжджати, аби тільки зробити мені приємний сюрприз. Ти часто готувала пиндики – миндики та укусняшки на моїй кухні, купувала кіндерюльки там усілякі, солодощі, смаколики, дарувала коштовні подарунки, а я в свою чергу відповідала всім чим могла взаємно. Все було просто чудово. Це і був період моїх фреймів висоти, ти не повіриш, але так високо як з тобою, я ще не літала!

© Юта Радуга, 2019