Коли ти розповідаєш усьому світові про те, що не можеш розказати нікому, це перестає бути твоїм особистим переживанням і стає творчісттю.

Творчі люди - це люди з оголеною душею. Вони неначе натягнуті струни, зачепи і задзвенить...

Ти відкриваєш вранці очі і бачиш мене. Я сиджу на твоєму ліжку і дивлюся на тебе, посміхаюся. Ти знову закриваєш очі, тобі здається, що ти ще спиш і не хочеш прокидатися.

Я проводжу рукою по твоєму обличчю, моя рука - тепла і м'яка. Ти відкриваєш очі і розумієш, що це - не сон. Береш мою руку і притискаєш до своєї щоки, не даєш її прибрати. Ми дивимося один на одного і мовчимо. Тобі здається, що якщо хоча б поворухнутися, то я зникну.

Я нахиляюся і ласкаво цілую тебе в куточок губ. Кажу тихенько:

- Привіт, тралєвка. Ти виспалась?

Ти рвучко притягуєш мене до себе, притискаєш, я відчуваю твої теплі руки. Я тихенько сміюся і кажу:

- Почекай хвилинку.

Вивільняюся з твоїх рук і стягую з себе футболку. Під нею нічого немає.

Ти дивишся на мої груди, сосочки рожеві, вони стоять. Ти протягуєш руку і ласкаво проводиш мені по грудях, гладиш і дивлячись в очі голодно посміхаєшся. Я посміхаюся, беру твою руку і притискаю до своїх грудей, утримую її. Ти підводишся, обіймаєш мене і цілуєш сосочки, ласкаво облизуєш їх. Я гладжу тебе по потилиці, пещу рукою по плечах.

Ти відриваєшся від мене і дивишся мені в обличчя, жадібно вдивлятися, немов намагаєшся запам'ятати яке воно. Я посміхаюся і поправляю волосся, ти хвилюєшся в мені. Ти гладиш мене по оголених плечах, руках, притягуєш до себе. Кажеш тихенько:

- Иди ко мне, заюшка моя.

Я слухняно присуваюся до тебе, лягаю поруч з тобою, витягаючись уздовж всього твого тіла. Ти гладиш мене по волоссю. Ворушиш їх, вони пухнасті, стирчать у різні сторони і неслухняні. Цілуєш мене і владно говориш: - Роздевайся.

Я тихенько сміюся, швидко стягуюю з себе штани, трусики і забираюся до тебе під ковдру.

В першу секунду ми завмираємо, ніби не наважуючись почати. Під ковдрою тепло і тісно, зовсім мало місця. Ти зовсім близько. Ми лежимо поруч, на боці. Я простягаю руки і обіймаю тебе, присуваючись до тебе ближче. Я відчуваю, яка ти гаряча, вогненна просто. Я відчуваю твоє тарабаніння серця, яке воно велике по ходу та сильне. Притискаюся грудьми до твоїх голих і гарячих грудей, трусь об тебе грудьми, немов хочу пригорнутися ще ближче.

Ми цілуємося жарко і ніжно, довгооооо ....... з мовою, не можемо відірватися один від одного. Я притискаюся до тебе всім тілом, м'яко, плавно рухаюся назустріч тобі. Обіймаю тебе руками і переплітаю ніжки з твоїми ногами.

Я перекидаю тебе на спину, ти відчуваєш мене зверху. Відчуваєш на собі мою вагу, відчуваєш, яка я вся напружена. Відчуваю твій подих. Як він впадає між моїх губ. Трохи відстороняюся, бо надто той подих гарячий. Опускаю вниз руку і гладжу твою загадку, натискаю пальцями все сильніше. Мені вже жарко, дихання часте, переривчасте, гаряче...

Ти вже хочеш, щоби мої пальці, або наш «друг» увійшов всередину, хочеш мене. Ти підвелася. Ковдра летить в сторону. Цілуєш мені губи, шию, груди, сосочки. Встаєш наді мною на колінах спиною до мене, і різко просиш мовчки взяти тебе ззаду. Я дивлюся на твою тремтячу спину. Вона така гарна. Діставшись пальцями твоїх грудей, я зрушую їх і затискаю все сильніше і сильніше у своїх долонях.

Я притискаюсь до твоїх сідничок і спини передом, і даю кусати свої пальці до болі, я цілую спинку і лоскочу твоїм волоссям свої повіки, притримую тебе за сідниці забравши одну руку від твоїх губ. Ти закидаєш голову, закривши очі, у тебе на обличчі задоволення, якого я не бачу.

Після всього лежимо на спинах я проводжу тебе по ногах, стегнах, гладжу ручкою твої частинки тіла, пещу їх.

Ти вже важко дихаєш. Ледве відірвалися одна від одної. Ти лягаєш до мене близько - близько, притискаєшся всім тілом. Я жадібно обіймаю тебе, цілую тебе в губи.

У якийсь момент насолода стає нестерпною ще досі в голові, я скрикую мовчки, ти лежачи мовчиш, стискаєш мене в обіймах і бурмочеш, щось про те як «літаєш» разом зі мною, про те як увесь світ знову стає далеко від нас в той момент, про те, що є тільки ти і я, і ти чуєш тільки мої стогони при процесі, і що вони тебе дуже збуджують, але ти тягнеш до останнього і т.д.

- Моя девочка. Ты прелесть, - тихо шепочеш ти на російській, і гладиш мене по обличчю і волоссю. Коли все закінчується, ми знесилені відкидаємося на спину, потім йдемо курити. Нам так добре, що немає сил говорити. Я кладу голову тобі на плече, дихаю тобі кудись під пахву, тихенько цілую твої груди. Ти обіймаєш мене однією рукою і блаженно закривши очі…

Тобі здається, що ти відключилася буквально на секунду.

Коли ти відкриваєш очі - мене немає. Твоя постіль ще зберігає моє тепло та запах мого тіла...

© Юта Радуга, 2019