Ти лежала на моїй долоньці. Така ніжна, зворушливо крихітна. Я боялася поворухнути пальцем, щоб випадково не розбудити мою крихітну дівчинку, не порушити твій спокій. Ти спала . Чи ти фея, чи ти ельфик. Але здавалася такою крихітною і абсолютно беззахисною.
Уві сні твої малюсінькі прозорі крильця ворушилися і тремтіли. Ти тихенько зітхала, і твої вії тремтіли. Я знайшла тебе в лісі, серед купи чупакабр, на полянці, сплячу на листку величезного папороті, не втрималась і забрала тебе з собою. Не знаю чому, але ти явно не підходила тій тусні, така ніжна і чиста, мені просто захотілось тебе врятувати, від чого й сама ще не знала.
Я нахилилася і подихала на тебе, поцьомала і вкрила. Мені здалося, що тобі було холодно, я була права, тобі було холодно...
Ти потягнулася всім тілом і перекинулася на спинку, так і не прокидаючись. У мене перехопило подих. Ти була така прекрасна, і в той же час так чарівна.
Я обережно провела пальцем по шовковистій шкірі, полоскотала животик, обережно погладила шию і злегка торкнулася грудей. "Вставай красуне, вставай ..." А то у мене всілякі пошлі думки, в голові крутяться.
Вона ривком сіла у мене на долоні і втупилася на мене карими очима, несподівано великими для такого мініатюрного личка. У них промайнув жах. Потім вона заспокоїлася, провела ручками по обличчю, ворухнула крильцями і випурхнула.
Через кілька хвилин від неї залишився тільки спогад і легкий запах казки ... Доброго ранку кохана! І треба ж такому приснитися, ти скажи?!
© Юта Радуга, 2019