Досі жива
Досі жива Немов посеред двох світів Там дім, серце і бурлить земля Тут робота, спокій і можливостей тьма Досі живу Немов мене немає Там є всесвіт в середині Тут камінь і важкий рюкзак Досі живуть Немов нічого не було Там все своє, любов-люди й пристрасть в очах Тут все не те, мова, їжа й інше все Досі є Немов у світі див життя Там любов і майбуття Тут друзі і безтурботний світ Досі буду й хочу туди де виборюють волю за всякі ціни
2025-03-03 06:12:19
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1707
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8959