Смуток, біль та сльози

Юлія Гаргат

Багато думок в голові, Багато тягарю на серці. Багато непрятних людей І ще більше таких моментів. Так хочеться скинутись із скелі, Полетіти додолу і прокинутись в раю. Так хочеться щоб зникли усі неприємні люди, А із ними і всі проблеми. Чому так важко на серці? Чому душа розривається по-частинах? Все неможливо тримати в собі. Час від часу, цей оков пробиває лід І все сльози не зупинити, а біль не загасити. Поплач, поплач... Біль мине, усе мине... І час усе розтавить по-місцях... Усе буде краще, Якщо не сьогодні, то завтра!

2018-02-18 19:24:25

Інші вірші поета

Між нами сотні кілометрів Життя зовсім не малина Крила любові І години не минуло ти забув...

Інші поети

Марія

@Ria_maria_21

Baekhyun

@yoona_Novels

BON BON

@bon_bon_c0xu

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4613

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3608