Смуток, біль та сльози

Юлія Гаргат

Багато думок в голові, Багато тягарю на серці. Багато непрятних людей І ще більше таких моментів. Так хочеться скинутись із скелі, Полетіти додолу і прокинутись в раю. Так хочеться щоб зникли усі неприємні люди, А із ними і всі проблеми. Чому так важко на серці? Чому душа розривається по-частинах? Все неможливо тримати в собі. Час від часу, цей оков пробиває лід І все сльози не зупинити, а біль не загасити. Поплач, поплач... Біль мине, усе мине... І час усе розтавить по-місцях... Усе буде краще, Якщо не сьогодні, то завтра!

2018-02-18 19:24:25

Інші вірші поета

Мрію пам'яттю про тебе Досі жива Наш вогонь Тригерить минуле щоночі у снах

Інші поети

леся маркiв

@lesia_vikram

Vasyl Stewart

@vasylstewart

Лєна

@_Salvatore_

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

4082

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5844