Між нами сотні кілометрів
Юлія Гаргат
Між нами сотні кілометрів, І тільки Всевшній знає наші думки. Чи сумуємо? Чи кохаємо? Чи зустрічі чекаємо? Між нами сотні кілометрів, Та це уявна відстань, Бо поруч ми думками, і не тільки. Бо ми в думках живемо вічно. Між нами сотні кілометрів, Між нами тисячі думок, Між нами різні люди, І тільки в серці назавжди поряд ми будем. Ми чекаємо зустрічі, Ми рахуємо хвилини, Ми знаємо часу ціну, Ми кожну мить цінуємо. Між нами кілометри, Які єднають нас. Між нами кілометри, Які випробовують нас.
2018-02-02 20:30:12
9
0
Інші вірші поета
Гори То була моя весна... Тригерить минуле щоночі у снах Мрію пам'яттю про тебе
Інші поети
Safie_
@Safie_
Shina
@Sheena
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2981
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5803