Гроза

Юлія Гаргат

Грозою мрію змити всі болючі пам'ятті сліди Птахою полечу у світ за очі. І просто на вершині зупинюсь І тихо-тихо у прірву упаду. Впаду і знову встану я на ноги З новою жагою до життя! Зі світлими думками Я буду все починати з початку! Почну з банального простого І просто розпрощаюсь із усім минулим. Нове життя - нові і люди, Нове життя - нові сліди! Як все до болі просто, Як все до невтями легко. Ні це все сон, Це все не зараз, а на яву... Розбудить мене гроза гучна, І сон перервется немов ота струна. Минуле є і нікуди не стерлось Воно щодня нагадує про непросте життя! ~29.06.18~

2018-07-02 20:42:18

Інші вірші поета

Осінь Знову Вкотре самотня... Осінь малює барвами картину

Інші поети

Лев Ковський

@LevKo

Hanna Mad

@Hanna_Mad

Runke Túr

@Runketur

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14233

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3840