Гроза

Юлія Гаргат

Грозою мрію змити всі болючі пам'ятті сліди Птахою полечу у світ за очі. І просто на вершині зупинюсь І тихо-тихо у прірву упаду. Впаду і знову встану я на ноги З новою жагою до життя! Зі світлими думками Я буду все починати з початку! Почну з банального простого І просто розпрощаюсь із усім минулим. Нове життя - нові і люди, Нове життя - нові сліди! Як все до болі просто, Як все до невтями легко. Ні це все сон, Це все не зараз, а на яву... Розбудить мене гроза гучна, І сон перервется немов ота струна. Минуле є і нікуди не стерлось Воно щодня нагадує про непросте життя! ~29.06.18~

2018-07-02 20:42:18

Інші вірші поета

Не з'являйся Минулий, теперішній Новий Рік Знову Весна в душі

Інші поети

A@ K@

@AK9197

Robbie Massey

@robbie_massey

Андрій Супрович

@andrii_suprovuch

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2623

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1677