Кохання молодого вівчара
Юлія Гаргат
Полониною якось посеред днини гуляв закоханий юнак, Мріяв про дівчину ім’я якої він не знав. Сині очі, чорні брови ще й посмішка хоть куди Припала ця гуцулка мила юнакові до душі. Тужно грав він на трембіті своїй отарі за якою наглядав, Награвав мелодію сумну й розповідав про свій жаль. Душа його страждала, бо кохання ще не знала Та серце вже палало немов пекельний жар. Щоночі сидів він під сосною Й на зоряне небо споглядав, Та не знав він, що зрадливі води Черемошу Заберуть до себе його гуцулку чарівну.
2019-03-23 17:05:16
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Юлія Гаргат
@Asteriya дякую😘мені дуже приємно😘в мене все виходить якось по-гуцульськи😍👌
Відповісти
2019-03-23 17:17:04
1
Alina Vykhrystyuk
Чимось схоже на сюжет “Тіні забутих предків”
Відповісти
2019-03-24 19:25:08
1
Юлія Гаргат
@Alina Vykhrystyuk дякую. Мене надихнула на написання народна пісня "Гуцулка Ксеня". Можливо й справді схоже)
Відповісти
2019-03-24 20:20:14
1
Інші вірші поета
Крила любові Минулий, теперішній Новий Рік Смуток, біль та сльози Для найріднішої Мами
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2283
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1063