Троянди

Юлія Гаргат

Троянди зів'яли, Помарніло літо. Забули ми усе, що знали А вогонь все дужче тілом біжить. Троянди обмерзли Не буде букету для прекрасної панни. Трояндів пелюстки обсипались додолу. Це так моє серце віддає світу втому. Ми втомились жити, ми не цінуємо любов. Ми втомились мріяти й дружити! Хіба так важко знести цей клятий оков? Нам жити стане легше і простіше. Троянди цвіт вже трішки відновився. І ми змінили власний світогляд. Тепер любов і дружба пріорітетніше за інше Тепер у світі немає абсурду, злості і брехні. Троянди вже цвітуть весною Це ми з тобою поруч попри них ідем! Троянди літом віддають прекрасне Це так наше кохання квітучим стає!

2017-12-02 23:26:42

Інші вірші поета

І години не минуло ти забув... Дивно як міняється час Кохання молодого вівчара 22

Інші поети

шумрочка

@shummra

Марія Міль

@mood_mare_

Maria

@mariya_zholkevska

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

3191

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2506