Троянди
Юлія Гаргат
Троянди зів'яли, Помарніло літо. Забули ми усе, що знали А вогонь все дужче тілом біжить. Троянди обмерзли Не буде букету для прекрасної панни. Трояндів пелюстки обсипались додолу. Це так моє серце віддає світу втому. Ми втомились жити, ми не цінуємо любов. Ми втомились мріяти й дружити! Хіба так важко знести цей клятий оков? Нам жити стане легше і простіше. Троянди цвіт вже трішки відновився. І ми змінили власний світогляд. Тепер любов і дружба пріорітетніше за інше Тепер у світі немає абсурду, злості і брехні. Троянди вже цвітуть весною Це ми з тобою поруч попри них ідем! Троянди літом віддають прекрасне Це так наше кохання квітучим стає!
2017-12-02 23:26:42
6
0
Інші вірші поета
Книга долі — невимовний фатум дух Життя зовсім не малина Між нами сотні кілометрів Кохання молодого вівчара
Інші поети
Інга
@troubled_soul
San Ran
@SsRr
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2397
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4839