Троянди
Троянди зів'яли, Помарніло літо. Забули ми усе, що знали А вогонь все дужче тілом біжить. Троянди обмерзли Не буде букету для прекрасної панни. Трояндів пелюстки обсипались додолу. Це так моє серце віддає світу втому. Ми втомились жити, ми не цінуємо любов. Ми втомились мріяти й дружити! Хіба так важко знести цей клятий оков? Нам жити стане легше і простіше. Троянди цвіт вже трішки відновився. І ми змінили власний світогляд. Тепер любов і дружба пріорітетніше за інше Тепер у світі немає абсурду, злості і брехні. Троянди вже цвітуть весною Це ми з тобою поруч попри них ідем! Троянди літом віддають прекрасне Це так наше кохання квітучим стає!
2017-12-02 23:26:42
6
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2216
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3290