Змінюється все...
Юлія Гаргат
Як все дивно помінялось Здавалось би ще недавно Ішли тримаючись за руку, А сьогодні вже немає з ким. Ще вчора ми сміялись до сліз, Й рахували хвилин розлуки, Ще вчора ми мріяли про майбутнє А сьогодні вже немає мрій. Ще вчора ми палко цілувались, А сьогодні вже не ми. Ще вчора ми розлуки боялись, А сьогодні вже розлучені ми. Як все дивно помінялось Здавалось ще недавно Ми по морському пляжі гуляли А сьогодні на тому пляжі гуляєм не ми. Тоді навіщо ми разом були? Якщо не судилось нам бути разом назавжди Тоді навіщо ти зрадив? Якщо казав, що любив. Ти боляче робиш, ти раниш серце назавжди Я більше нікому не повірю Так як повірила тобі, Та як в очі дивилась тільки тобі. Мені тепер важко, Серце розірвалось на шматки, Душа ридає щоночі, Складаючи віршовані рядки!
2018-12-03 13:53:36
6
0
Інші вірші поета
Душа, що кохала Вечір, ніч, ранок, день... Троянди Закохалась...
Інші поети
secret
@secretnoclue
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3776
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12367