Змінюється все...
Юлія Гаргат
Як все дивно помінялось Здавалось би ще недавно Ішли тримаючись за руку, А сьогодні вже немає з ким. Ще вчора ми сміялись до сліз, Й рахували хвилин розлуки, Ще вчора ми мріяли про майбутнє А сьогодні вже немає мрій. Ще вчора ми палко цілувались, А сьогодні вже не ми. Ще вчора ми розлуки боялись, А сьогодні вже розлучені ми. Як все дивно помінялось Здавалось ще недавно Ми по морському пляжі гуляли А сьогодні на тому пляжі гуляєм не ми. Тоді навіщо ми разом були? Якщо не судилось нам бути разом назавжди Тоді навіщо ти зрадив? Якщо казав, що любив. Ти боляче робиш, ти раниш серце назавжди Я більше нікому не повірю Так як повірила тобі, Та як в очі дивилась тільки тобі. Мені тепер важко, Серце розірвалось на шматки, Душа ридає щоночі, Складаючи віршовані рядки!
2018-12-03 13:53:36
6
0
Інші вірші поета
Знову Вкотре самотня... Не з'являйся Мрію пам'яттю про тебе
Інші поети
Юлія Тодер
@yuliya_toder
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2237
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1583