Знову

Юлія Гаргат

Знову все теж саме Дороги, міста... Знову життя ставить рамки, Хіба це життя? Круговорот подій, думок, бажань А час пливе неначе в морі океан. Знову хвилі штовхають до скал Криваві рани і боляче тілу. Та кому ти скажеш, що у житті повний аврал? Знову всі забули все Ти сама серед мілліонів людей. Самотність не так страшна, Коли щоразу сюди відносить життя.

2021-03-19 00:06:26

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Блакитноока

Дуже гарно!

Відповісти

2021-05-22 09:05:59

Юлія Гаргат

@Блакитноока дякую🤗♥️

Відповісти

2021-06-11 21:31:19

Подобається

Інші вірші поета

Крила любові Вкотре самотня... Ти поринаєш у сни... Для найріднішої Мами

Інші поети

Thomas Agud

@thomasagud

Ella Verrremi

@verrremi

سين

@SAHARMALIK

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3833

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4518