Знову

Юлія Гаргат

Знову все теж саме Дороги, міста... Знову життя ставить рамки, Хіба це життя? Круговорот подій, думок, бажань А час пливе неначе в морі океан. Знову хвилі штовхають до скал Криваві рани і боляче тілу. Та кому ти скажеш, що у житті повний аврал? Знову всі забули все Ти сама серед мілліонів людей. Самотність не так страшна, Коли щоразу сюди відносить життя.

2021-03-19 00:06:26

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Блакитноока

Дуже гарно!

Відповісти

2021-05-22 09:05:59

Юлія Гаргат

@Блакитноока дякую🤗♥️

Відповісти

2021-06-11 21:31:19

Подобається

Інші вірші поета

Гори Наш вогонь Гроза Крила любові

Інші поети

Sweet_ k452

@sweet_452

Aaliyah Salia

@writernxtdoor

D. K.V.

@d_kv

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3123

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3106