Закохалась...

Юлія Гаргат

Мамо, я закохалась Закохалась по-вуха... Благаю скажи, що мені робити Скажи, як правильно вчинити. Матусю, я так сильно його кохаю Чекаю дива, а його немає. Матусю рідненька, він мені сниться У снах ми гуляємо і взаємно кохаємо. Матусю мене лякають думки І я не знаю чи він мене кохає. Матусю я боюсь розчаруватись. Матусю я боюсь, що не зможу ще так покохати. Мамо, рідна благаю дай пораду Скажи, що все налагодиться Та тільки не кажи, що всьому свій час. Матусю я і сама це знаю та кохаю, просто - кохаю!

2018-07-18 17:08:04

Інші вірші поета

Троянди Любов - вбиває Наш вогонь Минуле

Інші поети

Fatima Arif

@FA_Arif

Владислав Мірошніченко

@Vladislav_Miroshnichenko

Oliver Schatz

@welario

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5416

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2166