A SHARD OF GLASS
STEP INTO MY MIND AND DIE FROM ENERGY OVERLOAD, YOU CAN’T STAND IT AND JUST DIE AND THERE WILL BE A KNOT, MY STRENGTH OF MIND IS GREATER, YOUR SOUL IS WEAK, AND THERE'S THE POINT THROW A BOTTLE OF GIN AT ME, SHARDS OF GLASS PIERCE ME RIGHT IN THE SKIN, TOUCH ONE OF MY THINGS AND GET HIT, LONELINESS, I WILL NEVER GET RID OF IT, COME TO MY WEAPON AND GET AN INSTANT HIT, YOU'RE JUST MEAT FOR MY DOGS AND THEY'LL TEAR YOU APART AND EAT YOU, THEY ARE HUNGRY AND I'LL FEED THEM WITH YOUR FLESH, I NEVER HAD THE INSTINCT OF SELF-PRESERVATION, I COULD DIE IN AN ACCIDENT AT ANY TIME, FUCK YOU, I WILL CHOKE YOU AND IF THE FLESH IS NOT TASTY I WILL BURN YOU, MY HATCHETS ARE SHATTERED, IT WILL NOT BE DIFFICULT FOR ME TO KILL YOU RIGHT NOW, I DON'T GIVE A FUCK ABOUT YOUR FAMILY I'VE AN ICE CORE, IN THE LAST SECONDS OF YOUR LIFE, YOUR EYES WILL BE FILLED WITH BLOOD, YOU ARE NOT A PERSON FOR ME, YOU ARE JUST FOOD, BLOOD ON MY HANDS WILL FIT MY CLEAVER, DEATH IS STILL NOT THE THING THAT I FEAR, I AM NOW A DEATH WITH A SCYTHE THAT KILLS PEOPLE WITHOUT PROBLEMS, I'VE CONTROL OVER MYSELF, I AIN'T A PROGRAM, I'VE NO PITY, I’M A KILLER TAKING OTHER LIVES AND I’M IN MY RIGHT MIND, THIS STYLE OF LIFE SETTLES ME BANDAGES, BANDAGES, BANDAGES IS THE THING THAT I NEED RIGHT NOW, A PIECE OF GLASS IN MY SKIN SHEDS BLOOD, THEREBY FILLING THE THIRST FOR BLOOD, BANDAGES, BANDAGES, BANDAGES IS THE THING THAT I NEED RIGHT NOW, A PIECE OF GLASS IN MY SKIN SHEDS BLOOD, THEREBY FILLING THE THIRST FOR BLOOD...
2020-08-14 05:10:33
3
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11209
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8256