BACHELVR
I heard the case of one guy and I feel sorry for him, His girlfriend put him in jail for a pittance, In court, everyone sold out themselves and justice didn't exist, This is the reason why I'm a bachelor, All the aspirations that've accumulated in the past have gone nowhere as the labor, It's good that I didn't have this experience, My life wouldn't make sense, In this life I'm intense, I built my life up front, I'm more like Jason Bourne than James Bond, Girls aren't in the foreground, Biz and money are above them all, I want to live life for myself and not cut my soul, If I have a girl she will empty my wallet and leave with a split heart and a hole I want to live, But not rot behind bars, I won't believe If you tell me that the next girl won't leave me bleeding scars, And that I won't suffer and my life will not collapse, It seems to me that after this step, I will be killed spiritually with a devastated heart in a trap, And will be stabbed with the knife in the back, I ain't consider myself a paranoid, I just want to live and not die in emptiness and its void
2020-11-16 11:49:32
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
JENOVA JACKSON CHASE
Cool.
Відповісти
2020-12-14 03:24:04
2
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5010
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1778