BLIND IN THE DARK
I'm pouring out my soul again, I do it 'cuz it pours out pain, I never asked myself if it was in vain, I'm happy with the result my brain's sleepin' like me. Closing my eyes I appear blind in the dark, I want to hide all the fear, but heart wants what it wants, I Think once I tried to cheat it, but at the same second I regretted, This pain even pierced my brain and I'll never be able to forget it. THERE IS NO PATH THAT LED SOMEWHERE, EVEN TO DEATH, APPARENTLY I'M IN A CAGE, NO KEY TO THE LOCK, A CAGE OF MIND WITH CLOGGED HATE, THAT CAN'T GET OUT, BLIND HATE AND ENDLESS RAGE, BURNING CHEST 'CAUSE OF THE HATRED, THAT I DID NOT RELEASE, 'CAUSE OF THIS I SHRINK AND KNEEL. THIS PAIN I'VE NEVER FELT BEFORE, THE CHAINS PULL ME EVEN LOWER INTO THE VOID, IT'S DARK, I WONDER IF I'M LYING UNCONSCIOUS OR HANGIN' ON A ROPE WITH THE DOORS CLOSED FROM THE INSIDE, IT'S ALL THE SAME ROPE OR MO'FUCKIN' TIE, I WAN' BELIEVE THAT DEATH'S THE KEY TO MY PEACE, OTHERWISE I WON'T GET ANYTHING EVEN IF I DIE, AM I ASKING SO MUCH? ALTHOUGH WHO AM I CONFESSING TO? THERE'S NO GOD, NOR ARE THERE REACTIONS TO THE THINGS I DO, CAN'T OPEN MY EYES AND SEE, BUT I SUSPECT MY NECK IS BLUE. I'm pouring out my soul again... I do it 'cuz it pours out pain... I never asked myself if it was in vain, I'm happy with the result, my brain's sleepin' like me... ZzZ... ZzZ... ZzZ...
2021-02-19 12:23:33
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1740
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1385