GVD XF DEATH

CVLD BLVVDED

Firstly, I cannot die simply because I'm the god of death, I'm a walking death taking lives, ALL THE TORMENT AND SUFFERING WILL STOP WHEN I KILL SOME PEOPLE, JUST BELIEVE, EVERYTHING'LL BE BETTER IF I ARRANGE GENOCIDE, OR DO YOU PREFER SUICIDE? THERE WILL BE TIMES LESS SUFFERING I'm the god of death, and I understand this situation, Look into the future and understand that I'm salvation You all see not reality, but an illusion, YOUR FUTURE AT THE MOMENT IS HUMAN EXTINCTION... DON’T WORRY DEATH WILL BE QUICK AND PAINLESS, ALL OF YOU CAN LIGHT CANDLES, DON’T WORRY DEATH WILL BE PAINLESS, ALL OF YOU CAN LIGHT CANDLES, I AM THE GOD OF DEATH, I'M A LIVING WALKIN' DEATH, NO ONE CAN HIDE FROM FATE, IT'LL OVERTAKE EVERYONE, THERE IS NO POINT IN RUNNING, ALL OF YOU'LL HAVE CHRONIC PAIN, I KNOW THIS BECAUSE I'M THE GOD OF DEATH You can all hide underground, I'll find you even if you make no sound, Death cannot be deceived, What are you trying to achieve? DEATH CANNOT BE DECEIVED, YOU CANNOT GET RID OF ME...

2020-09-21 03:53:43

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

JENOVA JACKSON CHASE

Huh nice.

Відповісти

2020-09-27 02:30:51

1

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

4413

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12164