PEVPLE ARE PVISVN
WE ARE POISON, WE DESTROY NATURE, WE DO WHAT WE WANT, BUT TURN IT INTO CHAOS WE ARE A VIRUS, IT'LL COME OUT SIDEWAYS TO US, WE NEGLECT OUR TREASURE, CALLED NATURE, WE'LL REALIZE THIS WHEN WE START TO DIE OUT, WE START TO DIE BUT DON'T WAKE UP JUST NOW, KEEP ON SAYING SHIT THAT IT'S GOD'S WILL, YOU MAKE EXCUSES AND SHIFT THE BLAME, HOPE YOU GO TO HELL AND BURN IN FLAMES DIG YOUR OWN GRAVE, KEEP ON STANDIN' ON FAITH, THINK THAT YOU'LL GO TO HEAVEN, AND YOUR LIFE WILL BE SAVED, OF COURSE HE'LL FORGIVE YOU, YOU FOLLOWED ALL HIS RULES, YOU WERE KIND AND HONEST, BUT WERE INDIFFERENT TO PEOPLE N' FORESTS SO HYPOCRITICAL, LIE AND SAY IT'S TRUE BANGIN' YOUR FOREHEAD AGAINST THE WALL, AS YOU SAY HE SEES EVERYTHING, WHO ARE YOU KIDDING, TELL ME PLEASE? PEOPLE ARE POISON, THEY DON'T EVEN SEE IT, TRY TO SHUT ME UP, IT WON'T CHANGE ANYTHIN', THE BEST WAY TO GET RID OF PROBLEMS IS TO HIDE FROM 'EM, OPEN YOUR EYES, NO ONE WILL HELP YOU, THIS IS REAL LIFE, NOT SOME KIND OF GAME WE ARE POISON, WE DESTROY NATURE, WE DO WHAT WE WANT, BUT TURN IT INTO CHAOS See you all in hell... o/
2021-02-04 16:13:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5466
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2135