TRUE MASK

CVLD BLVVDED

I'm so grateful to nature for makin' me cold-blooded, I'm not afraid of torture it's a passion to be honest, But I live on and wear masks often, Without 'em, I would have been killed at school age, So here is how, I don't know Who I'd be without cold blood, But fuck it, I guess, I ACCEPT WHAT I AM, I DO NOT HAVE TO REJECT MY REAL SELF I'd to create a different personality to deal with all the pain, It will take a lot of time and nerves to heal all wounds, insane I'm about to kill this life my senses telling me it's happenin' again, I cannot make up n' decide if I live this life for anythin' or in vain I wonder why it made me a psychopath, When someone dies bleeding I walk past, Sometimes I regret I was made this way and then I'm so sad, I can only imagine 'nother life with my eyes closed, bad, When I'm angry I can kill, I regret that I can't feel, For all the pain and blood that spilled, I will never feel no guilt... I don't exclude the possibility that this could all be a dream, And all the blood and all the cruelty 'round me really just seems, And when I'm rude or seem like an psycho, then I just needa blow off some steam, This may sound funny but it's true I still wake up in a cold sweat from some dreams...

2021-05-30 06:47:38

1

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12302

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

4600