Nuit Blanche

_CELESTIAL

Sous la nuit blanche j'ai couru De branche en branche l'âme toute nue La lune noire a regardé Mon désespoir sans sourciller Les vents violents portaient mes cris Formant doucement une mélodie D'un air blasé les astres ont rit Quand j'ai demandé un autre pays Emmenez - moi ! emmenez nous Bien loin de là un monde plus doux Et j'ai hurlé loin de cette folie ! j'en ai pleuré Mais rien n'y fit Sous la nuit blanche je suis revenue De branche en branche âme toujours nue Puisque les astres ne peuvent rien Face au désastre de l'être humain J'ai essuyé mes joues Je l'écrirais ce monde si doux.

2020-10-21 23:15:04

16

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Foxstar

Wow 😮

Відповісти

2020-10-24 08:30:30

1

_CELESTIAL

Merci beaucoup ! Oh, je vais les lire alors ! J'aime ce style !

Відповісти

2020-10-27 15:08:51

Подобається

Célestine

C'est si beau et les rimes rajoutent vraiment de la force et crée un rythme au poème, t'écris vraiment bien ✨

Відповісти

2020-10-28 14:59:19

1

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

1377

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1204