Rêve d'un songe
J'aurais voulu te dire Que le ciel sera bleu Jusqu'à la fin de temps Qu'on vivra tous en dieux Sous les rires et les chants J'aurais voulu voler Enlever les étoiles En donner la beauté À ce monde infernal Mais je ne sais mentir Je ne sais faire tout ça Puisque seuls les soupirs Sont permis ici-bas Adieu rêves Adieu songes Vous n'étiez que mensonges J'aurais voulu te dire Que nôtre folie est belle Que la guerre est finie Que le vol d'hirondelles N'aura pas de sursis J'aurais voulu que la lyre Coule dans nos veines Nous faisant danser et rire Qu'elle devienne nôtre reine Mais je ne sais mentir Je ne sais faire tout ça Puisque seuls les soupirs Sont permis ici-bas Aideu rêves Adieu songes Vous n'étiez que mensonges Adieu rêves Adieu songes Vous n'étiez que mensonges
2020-11-05 09:00:19
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
lys
Waouh c'est magnifique :I
Відповісти
2020-11-22 07:55:01
1
lys
Erreur pour :|*
Відповісти
2020-11-22 18:54:06
Подобається
_CELESTIAL
@lys Merci infiniment, ça me touche beaucoup <3
Відповісти
2020-11-22 18:54:44
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11137
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3489