Des Lyres
_CELESTIAL
Le soleil paresseux Sera toujours couché Quand les yeux des cieux J'irai fouler les blés Accueillie par la rosée exquise J'épouserai la liberté Attendant que l'astre irise La beauté des sentiers Je ne regarderai ni vos fumées Ni la laideur de vos routes J'aurai les étoiles comme alliées Et le vent à mon écoute Je me baignerai dans les lyres Les étincelles et les ivresses L'univers et ses délires Suffiront à ma tendresse Folies et rêves tourbillonnants Suivront le rythme de mes musiques Je n'avancerai plus qu'en dansant Sous les lumières de l'authentique Et j'irais loin, bien loin Plus loin que n'importe quel humain
2020-11-10 13:34:49
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
_CELESTIAL
@Perdix Merciii
Відповісти
2020-11-10 14:34:08
Подобається
Un_Reve_De_Liberte
J'aime bien! Surtout avec un lexique aussi élargi
Відповісти
2020-11-11 09:41:28
1
_CELESTIAL
@Un_Reve_De_Liberte Merci beaucoup ^-^
Відповісти
2020-11-12 07:19:25
1
Інші вірші поета
Angie Rêve d'un songe Nuit Blanche La chanson du noyé ravi
Інші поети
Leno4eek
@Leno4eek
EightNoAme
@EightNoAme
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3161
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2725