Пташко, чому ти мовчиш?

Domina Mortem

Скажи мені, будь ласка, Моя ретива пташко, Чому розбивши сердце, Ти так над ним скорбиш? Тобі було неважко, Віддавши каплю ласки, Його відбудувати, Чому же ти мовчиш? Моя ретива пташко, Сміюся я скрізь сльози, Який несу я гріх, За те щоб так страждав? Моя ретива пташко, Всю біль віддавши прозі, Ти знову прячеш сльози, Бо правда що кинжал.

2022-09-28 17:10:33

9

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Відьма

Сльози*

Відповісти

2022-10-01 06:52:47

1

Domina Mortem

@Відьма прятати це теж українське слово :)

Відповісти

2022-10-01 09:35:44

Подобається

Domina Mortem

@Відьма але дякую за похвалу))

Відповісти

2022-10-01 09:36:49

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2460

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1830