Пташко, чому ти мовчиш?

Domina Mortem

Скажи мені, будь ласка, Моя ретива пташко, Чому розбивши сердце, Ти так над ним скорбиш? Тобі було неважко, Віддавши каплю ласки, Його відбудувати, Чому же ти мовчиш? Моя ретива пташко, Сміюся я скрізь сльози, Який несу я гріх, За те щоб так страждав? Моя ретива пташко, Всю біль віддавши прозі, Ти знову прячеш сльози, Бо правда що кинжал.

2022-09-28 17:10:33

9

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Відьма

Сльози*

Відповісти

2022-10-01 06:52:47

1

Domina Mortem

@Відьма прятати це теж українське слово :)

Відповісти

2022-10-01 09:35:44

Подобається

Domina Mortem

@Відьма але дякую за похвалу))

Відповісти

2022-10-01 09:36:49

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2476

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5489