Пташко, чому ти мовчиш?
Скажи мені, будь ласка, Моя ретива пташко, Чому розбивши сердце, Ти так над ним скорбиш? Тобі було неважко, Віддавши каплю ласки, Його відбудувати, Чому же ти мовчиш? Моя ретива пташко, Сміюся я скрізь сльози, Який несу я гріх, За те щоб так страждав? Моя ретива пташко, Всю біль віддавши прозі, Ти знову прячеш сльози, Бо правда що кинжал.
2022-09-28 17:10:33
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Відьма
Сльози*
Відповісти
2022-10-01 06:52:47
1
Domina Mortem
@Відьма прятати це теж українське слово :)
Відповісти
2022-10-01 09:35:44
Подобається
Domina Mortem
@Відьма але дякую за похвалу))
Відповісти
2022-10-01 09:36:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2333
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3425