Врятувати
Я вже не знаю, що я мав сказати, Щоб обернулось все це навпаки. Себе не зміг від себе врятувати, Собі я посвящаю ці рядки. На них дивлюся, як на божий образ, Я в них питаю, що мене чека. Мені диктує мій захрипший голос, Молити неба, щоб мені сказав Хоча б хто-небудь. Де погибла муза? І де ж Фортуна залишила слід? Я по слідам її піду в потузі, Знайти для себе новий, кращий світ.
2022-09-30 15:33:06
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Відьма
Чарівно
Відповісти
2022-10-01 06:51:01
1
Лілія Гулик
Врятувати себе можна тільки самостійно, інші люди лише знаряддя для цього розуміння, на мою думку. Чудовий вірш)
Відповісти
2022-10-02 17:20:20
1
Domina Mortem
@Лілія Гулик для мене життя без близьких це мука. Я всім сердцем кохаю оточуючих мене людей (не всіх, звісно, але тих що мені близькі, вибачте за повторення) і зникнення любого з них із мого життя переношу дуже важко. Якщо точніше - роками. Нажаль.
Відповісти
2022-10-02 17:29:47
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2462
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6228