Врятувати
Я вже не знаю, що я мав сказати, Щоб обернулось все це навпаки. Себе не зміг від себе врятувати, Собі я посвящаю ці рядки. На них дивлюся, як на божий образ, Я в них питаю, що мене чека. Мені диктує мій захрипший голос, Молити неба, щоб мені сказав Хоча б хто-небудь. Де погибла муза? І де ж Фортуна залишила слід? Я по слідам її піду в потузі, Знайти для себе новий, кращий світ.
2022-09-30 15:33:06
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Відьма
Чарівно
Відповісти
2022-10-01 06:51:01
1
Лілія Гулик
Врятувати себе можна тільки самостійно, інші люди лише знаряддя для цього розуміння, на мою думку. Чудовий вірш)
Відповісти
2022-10-02 17:20:20
1
Domina Mortem
@Лілія Гулик для мене життя без близьких це мука. Я всім сердцем кохаю оточуючих мене людей (не всіх, звісно, але тих що мені близькі, вибачте за повторення) і зникнення любого з них із мого життя переношу дуже важко. Якщо точніше - роками. Нажаль.
Відповісти
2022-10-02 17:29:47
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2522
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10831