Людовик ХVI
Domina Mortem
Людовик, ганьбою розмиті чорнила На книжок старих сторінках Історія, друже, тебе не взлюбила Бо доля твоя наче жах. Людовик, сім'ї ти був тільки заміна, Тому, хто займе білий трон. Померла сім'я, залишилась дитина, Людовик, життя наче сон. Людовик, ти станеш народу монархом, Хай лілій тремтять пелюстки. Нехай обернеться твоя влада крахом, Давлінням німої тоски. Людовик, ти втратиш єдиного сина, Кохану візьме трибунал. Людовик, для всіх нині ти не людина. Король, що народ свій продав. Людовик, зависло над шиєю лезо, Покайся пред смертю в гріхах. Ти кажеш, що прожив життя своє честно. Твоя правда в твоїх руках.
2022-10-18 16:09:15
8
0
Інші вірші поета
Пощадіть мене Дім Крига Віра
Інші поети
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15770
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1642