Привиди
Привиди, привиди, кличуть додому, Тих хто внóчі серед снів заблукав. Привиди плачуть по часу булому, Часу коли хтось про них пам'ятав. Привидам смішно коли люди плачуть, В сердце коли їм всаджають кинжал. Привиди з іншого світу неначе, Світу, в якому ніхто не страждав. Привиди граються в пошуки сенсу, Сенсу життя, сенсу марних сварок. Привидам інколи навіть здається Мов би вони - витвір чиїх'сь казок. Пісня до твору для атмосферності: https://drive.google.com/file/d/1Ogyq21iWAEb4CWt9BjWcLpBlxOlHz5p1/view?usp=drivesdk
2022-10-16 13:44:00
10
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
erorka
Друже, це справді красиво
Відповісти
2022-11-07 12:31:50
1
Domina Mortem
@erorka музика чи вірш, друже?))
Відповісти
2022-11-07 14:01:33
1
erorka
@Domina Mortem і те і те)
Відповісти
2022-11-07 16:38:22
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2725
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5000