Віра
Я дякую всім тим, хто залишився, І від падіння в прірву утримав, Коли я з безнадії ледь ступав, Коли я йшов по леза гостром краї, Хто не позволив більш щоб оступився, Я вам ці строки вдячно посвящаю. Я поміняв свої думки на мить, І зрозумів, що більше не щасливий. Що кождна рана ще мене болить, Що сердце плаче і душа кричить, Що хоче врятуватись від цих жахів, Що це життя для неї гірше плахи, Що ніж трима моя рука тремтить, І відмовля скінчить сюжет жахливий. Я потірявсь, очами я осліп, Я перестав надіятись на близьких, Опісля шкода, а спочатку вистріл, Я не Ікар і навіть не Едип, Я не взлечу, штовхайте й далі в прірву, Немає крил, є тільки в сердці віра.
2022-10-02 09:35:59
11
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2865
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16127