Пташеня
Domina Mortem
В долонях я міцно тримаю, До болю мале пташеня. І в бога спасіння благаю: Прожило б воно хоча б дня. Тендітне, легеньке мов подих, Мов вітру по травам мазок. В очах його тих загадкових - Дива найдивніших казок. Покоїться в них справжнє світло: Там мир, чисте небо, земля. В них сердце моє враз розквітло, Навіки застигла в них я.
2022-10-28 10:32:18
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
Напевне треба було б в «долонях». Але вірш сам чудовий 🔥🔥
Відповісти
2022-10-28 11:08:27
1
Domina Mortem
@Деміра Рейн о боги, вибачайте, прогляділа
Відповісти
2022-10-28 12:27:50
Подобається
Інші вірші поета
Віра Крига Дім Пейзаж
Інші поети
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Eva Bush
@Eva_Bush_
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2588
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1152