Пташеня
Domina Mortem
В долонях я міцно тримаю, До болю мале пташеня. І в бога спасіння благаю: Прожило б воно хоча б дня. Тендітне, легеньке мов подих, Мов вітру по травам мазок. В очах його тих загадкових - Дива найдивніших казок. Покоїться в них справжнє світло: Там мир, чисте небо, земля. В них сердце моє враз розквітло, Навіки застигла в них я.
2022-10-28 10:32:18
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
Напевне треба було б в «долонях». Але вірш сам чудовий 🔥🔥
Відповісти
2022-10-28 11:08:27
1
Domina Mortem
@Деміра Рейн о боги, вибачайте, прогляділа
Відповісти
2022-10-28 12:27:50
Подобається
Інші вірші поета
Врятувати Солдат Свічки Пташко, чому ти мовчиш?
Інші поети
mrs_nali
@mrs_nali
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Maggy W.
@maggy
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3337
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5579