Солдат
Вийди, візьми рушницю, пулею привітай, В небі дурну синицю, кòтра шукала гай, Друга, що якось братом кликав тебе, солдат, Брешеш собі? Не варто. Не повернеш назад, Тих, в кого влучив вистріл. В сердце кому ножа, Якось всадить замислив. Кров'ю твоя душа Плаче. І плаче сердце. Знову рука тремтить, Нащо ж, солдате, мнешся? Швидше скінчи цю мить. Братом ти був, солдате. Ворог тепер ти мій, Знав би я що додати, щоб приглушити біль. Плачу я, сердце плаче. Плачеш і ти солдат, Тих, кого вбив всласнòруч, спробуй, верни назад.
2022-10-08 11:49:25
9
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6841
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3592