Солдат
Вийди, візьми рушницю, пулею привітай, В небі дурну синицю, кòтра шукала гай, Друга, що якось братом кликав тебе, солдат, Брешеш собі? Не варто. Не повернеш назад, Тих, в кого влучив вистріл. В сердце кому ножа, Якось всадить замислив. Кров'ю твоя душа Плаче. І плаче сердце. Знову рука тремтить, Нащо ж, солдате, мнешся? Швидше скінчи цю мить. Братом ти був, солдате. Ворог тепер ти мій, Знав би я що додати, щоб приглушити біль. Плачу я, сердце плаче. Плачеш і ти солдат, Тих, кого вбив всласнòруч, спробуй, верни назад.
2022-10-08 11:49:25
9
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2370
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8675