Солдат
Domina Mortem
Вийди, візьми рушницю, пулею привітай, В небі дурну синицю, кòтра шукала гай, Друга, що якось братом кликав тебе, солдат, Брешеш собі? Не варто. Не повернеш назад, Тих, в кого влучив вистріл. В сердце кому ножа, Якось всадить замислив. Кров'ю твоя душа Плаче. І плаче сердце. Знову рука тремтить, Нащо ж, солдате, мнешся? Швидше скінчи цю мить. Братом ти був, солдате. Ворог тепер ти мій, Знав би я що додати, щоб приглушити біль. Плачу я, сердце плаче. Плачеш і ти солдат, Тих, кого вбив всласнòруч, спробуй, верни назад.
2022-10-08 11:49:25
9
0
Інші вірші поета
Пташко, чому ти мовчиш? Крига Пощадіть мене Перстне
Інші поети
Baekhyun
@yoona_Novels
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5204
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2183