Солдат
Вийди, візьми рушницю, пулею привітай, В небі дурну синицю, кòтра шукала гай, Друга, що якось братом кликав тебе, солдат, Брешеш собі? Не варто. Не повернеш назад, Тих, в кого влучив вистріл. В сердце кому ножа, Якось всадить замислив. Кров'ю твоя душа Плаче. І плаче сердце. Знову рука тремтить, Нащо ж, солдате, мнешся? Швидше скінчи цю мить. Братом ти був, солдате. Ворог тепер ти мій, Знав би я що додати, щоб приглушити біль. Плачу я, сердце плаче. Плачеш і ти солдат, Тих, кого вбив всласнòруч, спробуй, верни назад.
2022-10-08 11:49:25
9
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8883
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12328