Привид
Там в краю де світанок ховався,
Де співали лиш квітки, дожді,
Блідний місяць у річці вмивався,
З вітром хмурим ігрались вогні.
Там над прірвою висився замок,
Де ворони носились в квача,
Де горгульї носили меча,
І навколо хранили порядок.
Був там цар, що давно вже помер,
Добрий привид, що полюбляв книги,
Чий ну зовсім не страшним був вигляд.
Але пишуть в легендах тепер,
Що то привид був злий, безпощадний,
Що він вкрав і вбив купу дітей,
Катував, в лісі вішав людей,
І ніхто в світі більш не знав правди:
Привид той до сих пір плаче в замку,
Як злочинець нічиїх смертей.
2022-10-01 10:12:19
11
3