Elle qui a le cœur d'or
Elle qui a le cœur d'or, Si douce, si gentille, si généreuse, Elle qui se meurt dans sa douleur, Elle qui n'a que sa douceur, Son âme en forme de cœur, Brillant couleur or, C'est elle, elle qui a le cœur d'or. (Poème écris en 2019 aussi- C'était un devoir en groupe mais en vrai c'est jolie- )
2020-10-16 17:31:04
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Un_Reve_De_Liberte
@GOJO SATORU :) (Aïe...)
Відповісти
2020-10-17 08:23:31
1
GOJO SATORU
@Un_Reve_De_Liberte UwU (Ouais- )
Відповісти
2020-10-17 17:39:19
1
GOJO SATORU
Exactement c'est pour ça qu'il ne faut pas être trop gentil, il faut d'avoir riposter quand il le faut :)
Відповісти
2020-11-14 09:55:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7486
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1922