Un ciel étoilé, un monstre
Sous un ciel étoilé, Un monstre était dressé, Aux aguets, Si le moindre bruit s'y manifestait, Il fuirait. Mais, il devait peut-être profiter également de cette magnifique vue. Un ciel étoilé, sublime Magnifique, Merveilleux. Que les mots lui restaient bloqué à la gorge, La beauté du haut de cette colline était tellement fantastique. Essoufflé par une récente course, l'herbe fraiche sous ses pattes, Crissant doucement sous ses même pas, Posant tendrement son butin qui était dans ses bras. Respirant, épuisé, il s'asseyait, Le monstre réfléchissait, Encore, le sens de la vie il y pensait. Mais un coup de feu le tira de cette rêverie, Il recommença à fuir, Courir, Pour sa misérable vie. Espérant que cette fois, ils ne le retrouveraient pas. Mais peut-être que le destin en avait voulu ainsi, Puisque une douleur lancinante se fit sentir au niveau de son flan, Ses poils qui furent bientôt teinté de rouge, Et du liquide cramoisi qu'il crachait. Sous le ciel étoilé, un monstre mourrait. Ayant mené une vie plus que pitoyable. Poursuivit par des stupides humains ne voyant rien de son humanité à lui. Sous une magnifique nuit mortelle, la flamme de ce monstre qu'était cette pauvre louve protégeant de jeunes enfants s'éteignit.
2020-10-16 17:26:33
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
GOJO SATORU
merci 😊
Відповісти
2020-11-14 09:55:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12405
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2530