Люблю тебе
"Люблю тебе" сказав мені Найдорожча ти для мене, Готовий я заради тебе Пройти всі гори,ріки та ліси. Що я найцінніша серед всіх, І мене ніким не замінити. Та все ж пройшли ці милії часи, Дурману дія припинилась. Всі ці слова, обіцянки, бажання,мрії Розбились об твою брехню. Ти зміг мене зачарувати, Та маски швидко впали... Ти постав переді мною зовсім іншим,не таким. Холод,біль, брехня й образи- В мить настали після чудово проведених Разом годин ... Досі я не знаю,що відбулося,що постало перед нами і чому так швидко стали ми чужими... Та пройшло менше кількох діб, Пазл склався воєдино. Зрозуміла,що це не те що я шукаю, І сильно серце не боліло, від слів твоїх брехливих. Тільки чому воно не боліло? Тому що не кохала я,не любила я по-справжньому. Спершу я щось відчувала,але це не було заповітне почуття. Можливо я кохала,можливо ти кохав, Проте не того я кохала і ти кохав не ту. Ось і розійшлись наші дороги, більше ти ніхто для мене. Ні близький,ні друг, навіть не знайомий, Все що знаю я про тебе,це твоє прізвище й ім'я. Забула абсолютно все, або ж просто не хочу знати тебе..
2023-09-06 07:46:07
4
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12518
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2864