в пітьму
не ходи за мною в пітьму я сам в ній тону. і я знаю чому. тут тихо і я тут один. мій крик звучить відлунням німим. я не бачу слідів. і ти їх не шукай. йди за світлом світів. за криком птахів. за шумом морів. за блиском пісків. з тобою Бог. з ним і крокуй. ризикуй. сподівання, надії і віру руйнуй. забудь ким була. забудь ті слова. в той день перо в руки взяла ти сама. вогонь в очах. і кров на зубах. я чую твій страх. я чую твій біль. причина була в тобі лиш самій. ти повертаєш за ріг. бачиш сотні доріг. ти біжиш. ти кричиш. ти від люті ричиш. згубила той шлях. збилася з ніг. не розумієш звідки в травні на вулицях сніг. ти молишся Богу. він вже не почує. а травень лютує. і тебе не жалкує. ти згадуєш як усе починалось. як повітря гойдалось. і серце стискалось. неважливо: ти тут. ти сідаєш. ти загнана в кут. сльози спиняєш. затихаєш. із подихом вітру повільно зникаєш. @_Salvatore_
2023-08-05 23:18:26
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3184
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2737