не моя

Лєна

кохаючись, задумався про те, чия ти? я намагаюсь прочитати посмішку твою дізнатись трохи більше просто правди і чим наповнене твоє звичне "люблю" ти здатна довго не відводити свій погляд твоя апатія і з космосу помітна і дихаєш погідливо коли я поряд зі мною серця твого ритміка спокійна ти навіть лежиш поруч, але ти не зі мною і часто в голові твоїй я чую голоси вони шепочуть, не дають спокою вони бояться, що ти все розповіси під сяйвом місячним твій бачу силует під халатом твоїм сховані відбитки пальців твої зелені очі, шалений твій дует таїть старанно список всіх твоїх коханців ти як ескіз, який не домалюють до кінця ти як той вірш, що пише сто один поет і саме я хотів би стерти їхні всі слова і на спині твоїй лишити свій сонет але не перший я й далеко не останній і довго в черзі я стояти б не волів за образ той, один єдиний справжній без купи вивчених напам'ять гарних слів @_Salvatore_

2024-02-20 20:29:50

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2892

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2177