20 (Сама)
Серафім
На п'ятки наступають 20 років. Відмучалась, а може прожила? Тут кожен рік минає як за два. І ось мені нарешті 40 років. Прийшла весна і квітнуть тут тюльпани, А на душі лиш стогін та журба, Яких я так ховаю крадькома. Перекриваю всі свої я крани. З надією, любов'ю і життям. Лишаю лиш холодний відчай. І тільки ходжу як розумний слідчий По попелу. З моїм же забуттям: Сміюся перед матір'ю та й годі. Сміюся перед батьком - край свободі. Сміюся перед світом. Тут - тюрма, А за стіною тільки пустота, Що дихає у мені у скроні. Ламаються і кришаться долоні. Я тут одна. Я тут одна. Сама.
2024-04-14 15:53:51
5
0
Інші вірші поета
Агонія Про кохання Їбане життя О, Яне...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1971
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3900