20 (Сама)
Серафім
На п'ятки наступають 20 років. Відмучалась, а може прожила? Тут кожен рік минає як за два. І ось мені нарешті 40 років. Прийшла весна і квітнуть тут тюльпани, А на душі лиш стогін та журба, Яких я так ховаю крадькома. Перекриваю всі свої я крани. З надією, любов'ю і життям. Лишаю лиш холодний відчай. І тільки ходжу як розумний слідчий По попелу. З моїм же забуттям: Сміюся перед матір'ю та й годі. Сміюся перед батьком - край свободі. Сміюся перед світом. Тут - тюрма, А за стіною тільки пустота, Що дихає у мені у скроні. Ламаються і кришаться долоні. Я тут одна. Я тут одна. Сама.
2024-04-14 15:53:51
5
0
Інші вірші поета
А може став я небом? Ти пішов (Яну) 3 Сумбурно про наболіле Колючо-ріжучі
Інші поети
Леся
@lesia62
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9017
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15907