Двічі народжений

Серафім

Мати казала, що я два рази народжений І більше ніяким чином не перероджений... Ха-ха, маячня, моє серце назавжди спотворене Кожним ударом і кожним роком зморене. Душа стала чорною, вигорівшою до тла. Без часу, без виміру рветься моя голова. Просять свободи в ній демони звідусіль, А я все кричу: ну нехай вже почнеться бій Між ідеалом чужим і моїм пізнанням! Один раз лише бавився чорним вбранням: Я пам'ятаю діду твої слова, Я пам'ятаю запах твого чола. Двічі народжений, йду я по світу, але, Чесно, дістало мене неправдиве все. Я помирав стільки раз, але знов оживав. Моє серце мабуть сильніше за метал? Ех, Жадане, Жадане ти не знаєш хто я. І в цілому, плювати вже на моє ім'я. Двічі народженим мене охрестив я сам. Ось такий от у нас і вийшов фінал. P.s Відсилка до пісні Жадана "Метро"

2024-02-08 19:51:35

Інші вірші поета

Ти. Сумніви. Невизначенність. Теорія про справжнє життя Ти Сумбурно про наболіле

Інші поети

mikami

@mikami

White_Fox_

@White_Fox_

Юлія Гаргат

@Yuliia_Harhat

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4701

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1116