Двічі народжений
Серафім
Мати казала, що я два рази народжений І більше ніяким чином не перероджений... Ха-ха, маячня, моє серце назавжди спотворене Кожним ударом і кожним роком зморене. Душа стала чорною, вигорівшою до тла. Без часу, без виміру рветься моя голова. Просять свободи в ній демони звідусіль, А я все кричу: ну нехай вже почнеться бій Між ідеалом чужим і моїм пізнанням! Один раз лише бавився чорним вбранням: Я пам'ятаю діду твої слова, Я пам'ятаю запах твого чола. Двічі народжений, йду я по світу, але, Чесно, дістало мене неправдиве все. Я помирав стільки раз, але знов оживав. Моє серце мабуть сильніше за метал? Ех, Жадане, Жадане ти не знаєш хто я. І в цілому, плювати вже на моє ім'я. Двічі народженим мене охрестив я сам. Ось такий от у нас і вийшов фінал. P.s Відсилка до пісні Жадана "Метро"
2024-02-08 19:51:35
1
0
Інші вірші поета
Не бути Репчик Ти. Сумніви. Невизначенність. +1 програне життя
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15681
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1588