Двічі народжений
Мати казала, що я два рази народжений І більше ніяким чином не перероджений... Ха-ха, маячня, моє серце назавжди спотворене Кожним ударом і кожним роком зморене. Душа стала чорною, вигорівшою до тла. Без часу, без виміру рветься моя голова. Просять свободи в ній демони звідусіль, А я все кричу: ну нехай вже почнеться бій Між ідеалом чужим і моїм пізнанням! Один раз лише бавився чорним вбранням: Я пам'ятаю діду твої слова, Я пам'ятаю запах твого чола. Двічі народжений, йду я по світу, але, Чесно, дістало мене неправдиве все. Я помирав стільки раз, але знов оживав. Моє серце мабуть сильніше за метал? Ех, Жадане, Жадане ти не знаєш хто я. І в цілому, плювати вже на моє ім'я. Двічі народженим мене охрестив я сам. Ось такий от у нас і вийшов фінал. P.s Відсилка до пісні Жадана "Метро"
2024-02-08 19:51:35
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2539