Пам'ятай
Серафім
Виґвалтовані Голодом, мороком, страхом Досі летять понад дахом Тихо крадеться пітьма по вулицях міста. Віра втрачається, б'є в підребер'я ножем. І зазлинається холодом дивним - їсти Їсти благають закопані в землю живцем. Просять окраєчок хліба, слізних надій, Стають на коліна і довго-довго кричать. За їхніх дітей ми б'ємося, але постій: Ми бились за них завжди, лютішає рать. Лютуєм і ми, зґвалтовані цим "порятунком". І в грізні обійми притиснемо ворога тінь. Бабуся старенька годує їх смачним трунком, Маленька дитина боїться тривоги... Стій! Залиш вже у спокої землю, що крові напилась. У вирій за злості пірнай. Навіки цей край Полиш, і країну, яка до кінечної билась Запам'ятай. Пам'ятай. Пам'ятай.
2022-11-26 16:23:17
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Дуже актуальний вірш💖
Відповісти
2022-11-27 08:01:06
1
Серафім
@Лео Лея дякую❤️✨
Відповісти
2022-11-27 08:50:56
1
Інші вірші поета
Кохаю Гра (Вимкни світло) Ох ці поети Конвалії
Інші поети
lys
@plusbleuquetesyeux
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16406
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13004