Пам'ятай
Виґвалтовані Голодом, мороком, страхом Досі летять понад дахом Тихо крадеться пітьма по вулицях міста. Віра втрачається, б'є в підребер'я ножем. І зазлинається холодом дивним - їсти Їсти благають закопані в землю живцем. Просять окраєчок хліба, слізних надій, Стають на коліна і довго-довго кричать. За їхніх дітей ми б'ємося, але постій: Ми бились за них завжди, лютішає рать. Лютуєм і ми, зґвалтовані цим "порятунком". І в грізні обійми притиснемо ворога тінь. Бабуся старенька годує їх смачним трунком, Маленька дитина боїться тривоги... Стій! Залиш вже у спокої землю, що крові напилась. У вирій за злості пірнай. Навіки цей край Полиш, і країну, яка до кінечної билась Запам'ятай. Пам'ятай. Пам'ятай.
2022-11-26 16:23:17
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Дуже актуальний вірш💖
Відповісти
2022-11-27 08:01:06
1
Серафім
@Лео Лея дякую❤️✨
Відповісти
2022-11-27 08:50:56
1
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8012
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1494