Пам'ятай
Виґвалтовані
Голодом, мороком, страхом
Досі летять понад дахом
Тихо крадеться пітьма по вулицях міста.
Віра втрачається, б'є в підребер'я ножем.
І зазлинається холодом дивним - їсти
Їсти благають закопані в землю живцем.
Просять окраєчок хліба, слізних надій,
Стають на коліна і довго-довго кричать.
За їхніх дітей ми б'ємося, але постій:
Ми бились за них завжди, лютішає рать.
Лютуєм і ми, зґвалтовані цим "порятунком".
І в грізні обійми притиснемо ворога тінь.
Бабуся старенька годує їх смачним трунком,
Маленька дитина боїться тривоги... Стій!
Залиш вже у спокої землю, що крові напилась.
У вирій за злості пірнай. Навіки цей край
Полиш, і країну, яка до кінечної билась
Запам'ятай. Пам'ятай. Пам'ятай.
2022-11-26 16:23:17
2
2