Стіни німі

Серафім

Варитись у цьому фарсі вже геть не хочеться. Я так втомився, холод місцями множиться. Словами не описати тугу за тим часом, коли Було просто жити, бо окуляри рожеві були. Я їх розтрощив занатно рано, на жаль. Занадто рано встав на коліна страждань. Занадто рано почав вчитися жити без них І так і не став дорослим. Мій голос стих. Всі кажуть мені: ти сильний, ти стільки прожив. Але не вловлюють люди ось цей мій режим. Я не прожив: не кохав, не сміявся, нічого я не зробив. Лише ниття, лише загони, лише сигаретний дим. Все просто: день у день, ти встаєш і нудьгуєш. Апатія, сльози, відчай, нікого не чуєш. Не чуєш прохань про зупинку, не вмієш чути. Вони ніколи не дізнаються, як же їм бути. А як тобі? Га? Як тобі бути на цій землі? Без бажання жити, без терзань про смерть, у імлі? Як тобі? Як тобі? Як тобі? Як тобі? Ти як? Скажи щось, бо стіни вже зовсім німі.

2024-08-09 19:22:56

1

0

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

1392

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

84

0

3949