Вагітні смертю
Серафім
Вагітними смертю створюється мистецтво Вагітними смертю створюються дива Вагітними смертю створюється блаженство Вагітними смертю п'ється вода жива Трунок цей не знайти вам, коли ви прості Коли губи ваші не торкають сердець Коли очі ваші до морозного жаху пусті І не можете ви словами вкинути ґедзь І не можете дістати буквами до ребра Неможливо для вас осяяти ділом квартиру І поки ще є у мене жива вода Я буду підмішувати в неї потрохи пилу Трохи натхнення і стане жива вода Не просто водою - сльозами бідної Музи Яку покинули всі, яка зовсім-зовсім одна Над якою сміються усі демоняти-лакузи А ти руки цілуєш їй, стаєш на коліна Кладеш на її коліна забиту голову І кричиш: "О, Музо моя, о Музо моя нетлінна Не віддай мене мороку, не віддай мене мороку" Вагітний смертю, ти досі п'єш її сльози Солодкі неначе літом гаряча халва І як би вам тут натякнути поміж рядка Що ніякі дощі і ніякі грози, Не змінять того, що вона так і буде одна, А ви так і будете вагітними смертю P.s ідею вкрав в однієї геніальної людинки
2024-08-06 19:47:08
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
R E
"А від страху все роюиться вагітним смертю", га? Відчій, надія, та приречене бажання жити — ось чим тхне "вагітний смертю" і є в цьому танатосі щось особливо інтимне.
Відповісти
2024-08-06 20:40:15
1
Інші вірші поета
Темний лицар (пісня) Ти пішов (Яну) 3 Існування - не зовсім життя Тролейбус
Інші поети
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3421
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4726