Вагітні смертю
Вагітними смертю створюється мистецтво
Вагітними смертю створюються дива
Вагітними смертю створюється блаженство
Вагітними смертю п'ється вода жива
Трунок цей не знайти вам, коли ви прості
Коли губи ваші не торкають сердець
Коли очі ваші до морозного жаху пусті
І не можете ви словами вкинути ґедзь
І не можете дістати буквами до ребра
Неможливо для вас осяяти ділом квартиру
І поки ще є у мене жива вода
Я буду підмішувати в неї потрохи пилу
Трохи натхнення і стане жива вода
Не просто водою - сльозами бідної Музи
Яку покинули всі, яка зовсім-зовсім одна
Над якою сміються усі демоняти-лакузи
А ти руки цілуєш їй, стаєш на коліна
Кладеш на її коліна забиту голову
І кричиш: "О, Музо моя, о Музо моя нетлінна
Не віддай мене мороку, не віддай мене мороку"
Вагітний смертю, ти досі п'єш її сльози
Солодкі неначе літом гаряча халва
І як би вам тут натякнути поміж рядка
Що ніякі дощі і ніякі грози,
Не змінять того, що вона так і буде одна,
А ви так і будете вагітними смертю
P.s ідею вкрав в однієї геніальної людинки
2024-08-06 19:47:08
2
1