Вагітні смертю

Серафім

Вагітними смертю створюється мистецтво Вагітними смертю створюються дива Вагітними смертю створюється блаженство Вагітними смертю п'ється вода жива Трунок цей не знайти вам, коли ви прості Коли губи ваші не торкають сердець Коли очі ваші до морозного жаху пусті І не можете ви словами вкинути ґедзь І не можете дістати буквами до ребра Неможливо для вас осяяти ділом квартиру І поки ще є у мене жива вода Я буду підмішувати в неї потрохи пилу Трохи натхнення і стане жива вода Не просто водою - сльозами бідної Музи Яку покинули всі, яка зовсім-зовсім одна Над якою сміються усі демоняти-лакузи А ти руки цілуєш їй, стаєш на коліна Кладеш на її коліна забиту голову І кричиш: "О, Музо моя, о Музо моя нетлінна Не віддай мене мороку, не віддай мене мороку" Вагітний смертю, ти досі п'єш її сльози Солодкі неначе літом гаряча халва І як би вам тут натякнути поміж рядка Що ніякі дощі і ніякі грози, Не змінять того, що вона так і буде одна, А ви так і будете вагітними смертю P.s ідею вкрав в однієї геніальної людинки

2024-08-06 19:47:08

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

R E

"А від страху все роюиться вагітним смертю", га? Відчій, надія, та приречене бажання жити — ось чим тхне "вагітний смертю" і є в цьому танатосі щось особливо інтимне.

Відповісти

2024-08-06 20:40:15

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4967

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5003