Їбане життя
Серафім
(18+)
Кожен міліметр шкіри в крові. Кожен сон то піщинка у морі страждань. Кожен шелест листка то потвори німі Що не знають ні жалю, ні коливань. В цьому світі так страшно, нікому не слід Обертатись, благати, і шумно ходити. Чорт, вже випав сріблястий найперший сніг... От би тінь мою запорошити, Та прикрити лахміттям кроваві сліди, Що залишили снігу подряпані стУпні. Якщо в оці не бачиш ти боротьби Я благаю, забудь все, забудь ти Все, що ниткою з сліз тянулось до вік Всіх собак, що душу твою роздирали. Листя впало пожовкле тобі до ніг. Світ ніколи не впаде, як ми б не благали. Світ стояв і стоїть, попри бомби та кулі. Обірветься життя. Тут вже Мойри у ділі. Ми як є, так і будем, до когось прикуті. Ми такі, забобони диктують нам. Милі, Ніжні та пряні, морожені квіти Все ж пов'януть, за ними прийде небуття. А такі як ми продовжимо крити Матом смАчним своє їбане життя.
2022-11-18 15:27:12
2
0
Інші вірші поета
Пам'ятай Молоко Вишня Яблуко Волошка +1 програне життя Могила
Інші поети
Merlin911
@garovan321
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2491
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1502