Їбане життя

Серафім

(18+)
Кожен міліметр шкіри в крові. Кожен сон то піщинка у морі страждань. Кожен шелест листка то потвори німі Що не знають ні жалю, ні коливань. В цьому світі так страшно, нікому не слід Обертатись, благати, і шумно ходити. Чорт, вже випав сріблястий найперший сніг... От би тінь мою запорошити, Та прикрити лахміттям кроваві сліди, Що залишили снігу подряпані стУпні. Якщо в оці не бачиш ти боротьби Я благаю, забудь все, забудь ти Все, що ниткою з сліз тянулось до вік Всіх собак, що душу твою роздирали. Листя впало пожовкле тобі до ніг. Світ ніколи не впаде, як ми б не благали. Світ стояв і стоїть, попри бомби та кулі. Обірветься життя. Тут вже Мойри у ділі. Ми як є, так і будем, до когось прикуті. Ми такі, забобони диктують нам. Милі, Ніжні та пряні, морожені квіти Все ж пов'януть, за ними прийде небуття. А такі як ми продовжимо крити Матом смАчним своє їбане життя.

2022-11-18 15:27:12

2

0

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

2346

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5862