Ілюзія
Я стану твоєю мукою.
Я стану твоєю бідою.
Мене ти пройняв розлукою.
Я стала вже зовсім блідою.
Я стану твоїм прокляттям.
Епіграфом нової ери.
Я стану твоїм бажанням,
Невпинним, рухомим небом.
Я стану твоєю зорею,
Світиму геть навмання.
І творитиму ахінею,
Лиш на це справді здатна я.
Також стану твоєю сльозою,
Так хіба що поблизу побуду.
Роз'їдатиму сіллю бридкою,
Так-що навіть мурашки по тілу.
Я проникну до тебе у нутрощі,
Пошматаю усе на клаптики.
Я тебе все ж таки люблю ще,
Скільки болю до тебе та жалю.
Та порину десь у глибочінь,
До сердечка твого пустого.
Воно кличе:"Будь ласочка научіть,
Любити мене, по-простому".
От і все, твої ніжні щічки,
Сльози, очі, і я вже сніжинка
Розпливаюсь, вкриваюсь тепліше
Ось ілюзія. Перша сторінка.
Чому серце настьки наївне?
Ой, повір, мені жаль так його
Я його розбила, як вміла б
Щоб лиш так нестраждало воно.
2019-05-01 18:27:52
7
0