Ти пішов (Яну) 3
Ти пішов подалі ніж в нікуди Як мені до тебе дотягтись? Тут ні Біблія, ні ваші чорт Талмуди Нафіга вони мені здались? Тільки б далі, а не забуття Мені страшно. Запах, доторк рук Найбільш ніжні за моє життя Найбільш теплий твого серця стук Я б хотів до нього доторкнутись І зігрітись раз і назавжди Всім єством до нього пригорнутись Наче ми єдине ціле. Розкажи Ну як ти? Як же та любов Та що є яскраво-пламениста Увійшла спокійно в мою кров Так, що інша просто стала прісна Несмачна, гидотна рідина Наче ртуті літр вона ввібрала Я скучаю, милий, та пора Ти заходь, хоча, завжди я мала Але зараз, я тебе чекаю І лягаю спати з побажанням Я тебе зустріти мушу, маю З ніжним колисковим позіханням
2024-09-22 19:21:08
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10429
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2728