Ти пішов (Яну) 3
Серафім
Ти пішов подалі ніж в нікуди Як мені до тебе дотягтись? Тут ні Біблія, ні ваші чорт Талмуди Нафіга вони мені здались? Тільки б далі, а не забуття Мені страшно. Запах, доторк рук Найбільш ніжні за моє життя Найбільш теплий твого серця стук Я б хотів до нього доторкнутись І зігрітись раз і назавжди Всім єством до нього пригорнутись Наче ми єдине ціле. Розкажи Ну як ти? Як же та любов Та що є яскраво-пламениста Увійшла спокійно в мою кров Так, що інша просто стала прісна Несмачна, гидотна рідина Наче ртуті літр вона ввібрала Я скучаю, милий, та пора Ти заходь, хоча, завжди я мала Але зараз, я тебе чекаю І лягаю спати з побажанням Я тебе зустріти мушу, маю З ніжним колисковим позіханням
2024-09-22 19:21:08
1
0
Інші вірші поета
Ти Сон Три зозулі з поклоном Раз в ніколи
Інші поети
lys
@plusbleuquetesyeux
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617