Мистецтво

Серафім

Мистецтво в тобі знаходжу я знову і знов Воно не лякаючись горя моїх оков Тягне руки до серця, прямо в його печаль Знаєш, а я заварив би нам міцно чай Додав трохи солі і ніжно тебе цілував Де ставити крапку? Який тут вийде фінал? Та плювати, до чорта рими і рівний ритм Я погоджусь навіть на те, що ми в пеклі згорим Навмання малюю позаду у тебе крила, Які ти сама в собі просто нещадно вбила Вирвала кожну пір'їнку пінцетом криваво-чорним Як боротись з бажанням своїм непереборним Показати тобі, що для мене ти світло, тепло, Що єдине зігріти у стужу зимову змогло Мистецтво в твоїй сильній руці у моїй руці Мистецтво на кожному міліметрі твоєму, лиці Мистецтво в твоєму погляді яскраво-сяйливому Грайливо-пінному, душевному та мрійливому Мистецтво це ти, мистецтво це я, це ми І доки мерехтітимуть світи, буду Я приходити до тебе, а до інших йтимуть горді Ти.

2024-07-21 20:01:23

1

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

R E

Муза — це страшна річ. Ніколи не знаєш у які глибини прірви вона тебе заведе. (Красиво, так, чорт забирай, красиво)

Відповісти

2024-07-21 20:38:50

1

Серафім

@R E Особливо в майже 12 ночі...

Відповісти

2024-07-21 20:48:46

1

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4871

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2422