Каша з молоком

Серафім

Моїми же сльозами вмивайся хоч щоранку. Моїми же словами лікуй ти свою ранку. Моїми очинятами, дивися ти на світ: Де все для нас невпізнанне, усюди тут санксрит. Гарячими руками знімаєш з мене дерму. Гарячими ногами ступаєш по Едему. Не бачивши просвіту - назвати це все світлом Не вистачає сили, хоч ми і не просили. Хто ж ти моя мила, хто в пітьмі фігура? Звідки в тебе, мила, світла ця структура? Звідки в тебе крила, де ти їх украла? Тут немає правил, лиш солона правда. Лиш пішак у битві, ти, як неповнолітні, Шукаєш собі сенси, думки твої амбітні. І тихо на прощання "бувай" скажи будь ласка Ну ось кінець і титри, закінчилася казка.

2023-09-15 17:52:08

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Н Ф

Неймовірно чуттєво)

Відповісти

2023-09-15 18:07:26

1

Серафім

@Н Ф Дякую✨💜

Відповісти

2023-09-15 18:09:06

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2179

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5525