У мене з'їхав дах (Сорі)
Твій адеколон із присмаком раю. Не питай, бо ж сама я не знаю, як воно? Це невинне єство. Так, ніби-то воно насправді було. Твої очі палають ясніше зірки. Так зажди, можливо здалось. І мені, знаєш, тут мені не судити, От і знову це все почалось. Твої вени так ніби ріки Нанизали на себе кістки, "Не дивися на мене. Тихо!" "Зачекай, ну все, добре. Зажди". Твої губи гіркіші печалі. Хоч для кожного вона своя. "Ось і все, я себе втрачаю. Заплямив ти моє життя". "Що це я? Що такого зробив?" "Народився, це й так зрозуміло!" Раз і все геть розтало, як дим І в думках моїх знов роз'ясніло.
2019-04-02 05:21:57
7
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2691
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4380