У мене з'їхав дах (Сорі)
Твій адеколон із присмаком раю. Не питай, бо ж сама я не знаю, як воно? Це невинне єство. Так, ніби-то воно насправді було. Твої очі палають ясніше зірки. Так зажди, можливо здалось. І мені, знаєш, тут мені не судити, От і знову це все почалось. Твої вени так ніби ріки Нанизали на себе кістки, "Не дивися на мене. Тихо!" "Зачекай, ну все, добре. Зажди". Твої губи гіркіші печалі. Хоч для кожного вона своя. "Ось і все, я себе втрачаю. Заплямив ти моє життя". "Що це я? Що такого зробив?" "Народився, це й так зрозуміло!" Раз і все геть розтало, як дим І в думках моїх знов роз'ясніло.
2019-04-02 05:21:57
7
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6183
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2387