Бабушке...

Валерия

Настанет день и я тебя увижу. Настанет день - услышу голос твой. Подумав о тебе, и ты ко мне всё ближе, Но так давно не виделись с тобой. Шестнадцать лет ты рядышком была, Шестнадцать лет я видела тебя. На вид была ты вовсе не такой... Но вскоре я скажу - " ровесница моя!" Проснёшься. Нету суеты. И мир в душе! Проснёшься. Встанешь. И боли нет уже! Скажу тебе, что дома нет того, И все воспоминания ушли давным давно, А там в дали твой сын сидит, тебя он очень ждёт! Не торопись, жизнь - вечная и всё произойдёт! Сейчас я жду, что этот диалог когда-нибудь настанет, Но мне ещё свой жизни путь достойно бы пройти... Любить тебя моя душа не перестанет! Я жду, когда уже всё это, должно произойти!

2021-01-07 15:48:16

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Илья Чеховский

Вспоминается "Письмо матери", Есенина)

Відповісти

2021-02-22 11:29:08

Подобається

Інші вірші поета

... эхо звездного мира Ввысь или вниз Любовь без границ!

Інші поети

Molaa Nori

@Molaa

Воланд Дарсі

@nikita_rastorguev

11:11

@light_blue

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

16141

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5004