Любовь
Любовь стояла рядом и смотрела На всё, что в мире происходит. Она сквозь слезы понимала, Что не спроста зло не уходит. Любовь под окнами бродила, Искала тех, кому она нужна, Но, видя зло, разврат, жестокость, Не узнавала видимого дна... Вокруг царили хаос, беспорядок, Мир обречён был на обман - Обман себя, достоинства упадок, Окутанный бездушием туман. Никто не понимал что он виновен. И каждый думал: "катимся ко дну..." Не принимал никто иных условий И измениться не желал никто! Проблема лишь одна - очистить ум, Сменить уклад привычный жизни свой, Но вот беда, немного здравых дум, Способных разглядеть желанной жизни той.
2021-01-04 12:54:11
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Илья Чеховский
Бедная любовь, её так мало. И правда, трогает🙄
Відповісти
2021-02-22 11:39:12
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1366
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4662