Любовь
Валерия
Любовь стояла рядом и смотрела На всё, что в мире происходит. Она сквозь слезы понимала, Что не спроста зло не уходит. Любовь под окнами бродила, Искала тех, кому она нужна, Но, видя зло, разврат, жестокость, Не узнавала видимого дна... Вокруг царили хаос, беспорядок, Мир обречён был на обман - Обман себя, достоинства упадок, Окутанный бездушием туман. Никто не понимал что он виновен. И каждый думал: "катимся ко дну..." Не принимал никто иных условий И измениться не желал никто! Проблема лишь одна - очистить ум, Сменить уклад привычный жизни свой, Но вот беда, немного здравых дум, Способных разглядеть желанной жизни той.
2021-01-04 12:54:11
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Илья Чеховский
Бедная любовь, её так мало. И правда, трогает🙄
Відповісти
2021-02-22 11:39:12
1
Інші вірші поета
Фальшивый танец Ты сохранишь себя? ... Предел прочности
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5198
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5116