Вийти, із цього буревію?
Тихо вночі не пробирайся.
Не смій, ти спокій не вкради!
Краще назавжди забирайся
І свої клятви забери.
Не переношу я брехні
А ти, пливеш уже в човні
Ген-ген, десь там, у далині
Розпалиш вогнище вночі.
А я ходила по стерні.
Колола ноги наче в терні.
Чому ж не спиться знов мені?
Як з розуму знов не зійти?
Де ж ті Боги, що все сплели?
Чому вони не зупинили?
Заледве навіть і не вбили
І в серце черствий кіл встромили.
А я все ходжу по стерні
Шукаю вогник той - надії
Скажіть, хіба мені під силу,
Вийти із цього буревію?
2018-11-19 13:27:20
3
0