Вийти, із цього буревію?
Ирина Яновская
Тихо вночі не пробирайся. Не смій, ти спокій не вкради! Краще назавжди забирайся І свої клятви забери. Не переношу я брехні А ти, пливеш уже в човні Ген-ген, десь там, у далині Розпалиш вогнище вночі. А я ходила по стерні. Колола ноги наче в терні. Чому ж не спиться знов мені? Як з розуму знов не зійти? Де ж ті Боги, що все сплели? Чому вони не зупинили? Заледве навіть і не вбили І в серце черствий кіл встромили. А я все ходжу по стерні Шукаю вогник той - надії Скажіть, хіба мені під силу, Вийти із цього буревію?
2018-11-19 13:27:20
3
0
Інші вірші поета
А ти обійми, і не відпускай... Не ідеальні У найтемнішому закутку твоєї душі Забудь минуле і живи!
Інші поети
Де Лайт
@fosfadok
Time_Fune
@Time_Fune
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2917
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9727