Не ідеальні
Те що ти відчуваєш Те відчуваю і я Давай не будем кричати, Лабіринтом іти навмання. Ти мовчки подай мені руку Я візьму і стисну її Боятися буду і звуку Проте, завше разом іти. Так, ми пара тих "не ідеальних" Котрих вже побило життя Та не натискаючи гальма Руйнували закони буття. Як люди багато втрачали, Я також була серед них. Насправді, не цінували. Винна дурість їх, то гріх. Важливо, те що маєте зараз, І хто поруч зараз, й завжди. Ми живемо на світі лиш раз. Не втрачай цінність свої душі.
2018-07-14 16:44:12
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1791
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1464