Не ідеальні
Ирина Яновская
Те що ти відчуваєш Те відчуваю і я Давай не будем кричати, Лабіринтом іти навмання. Ти мовчки подай мені руку Я візьму і стисну її Боятися буду і звуку Проте, завше разом іти. Так, ми пара тих "не ідеальних" Котрих вже побило життя Та не натискаючи гальма Руйнували закони буття. Як люди багато втрачали, Я також була серед них. Насправді, не цінували. Винна дурість їх, то гріх. Важливо, те що маєте зараз, І хто поруч зараз, й завжди. Ми живемо на світі лиш раз. Не втрачай цінність свої душі.
2018-07-14 16:44:12
5
0
Інші вірші поета
У лабіринті А ти обійми, і не відпускай... Вийти, із цього буревію? У найтемнішому закутку твоєї душі
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5382
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2242